• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Експериментальна робота
Створення освітнього середовища для становлення позитивної Я-концепції учасників педагогічного процесу в умовах сільської школи

Кожна людина, перш ніж вступити у світ дорослого життя, проходить процес самореалізації. І здійснюється він передусім у школі. Саме тут підростаюче покоління формує свої цінності та життєві пріоритети, виробляє моделі поведінки, вчиться цінувати чи зневажати, підтримувати, створювати чи руйнувати.

«Світ, у якому доведеться жити нашим дітям, змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи»,- зазначає відомий американський педагог, доктор Віллард Дагет. І справді, у школу приходять покоління дітей, які живуть в інформаційному суспільстві, в цифровому середовищі і, щоб скористатися його перевагами, необхідно переосмислити самостійність знань та самодостатність учителя як джерела інформації («Знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього»)

Як має реагувати школа на ці зміни? З одного боку школа повинна залишитися базовим етапом освіченості й адаптації кожної людини, а з іншого - прогностично відповідати на виклики часу.

Педагогічному колективу навчально-виховного комплексу необхідно було сформувати своє «кредо», визначити свою місію, знайти варіативні моделі організації діяльності сільської школи, яка відповідала б сучасним вимогам щодо забезпечення якості освіти на селі. Тому постало питання щодо самовизначення. Хотілося створити таку сільську школу, яка відповідала б сучасним вимогам якості освіти і була конкурентноспроможньою.

Маючи уже певний досвід роботи, педагогічний колектив визнав за необхідне творчо обдумати і створити оптимальний проект для конкретних умов своєї школи, тобто з урахуванням можливостей мікросоціуму, контингенту учнів, професійного потенціалу вчителя, стану навчально-матеріальної бази. Пошуки шляхів оновлення змісту і форм організації навчально-виховного процесу, адаптації до нових орієнтирів привели педагогів школи до усвідомлення необхідності створення науково-експериментального закладу по проблемі: «Визначення основних чинників становлення позитивної Я-Концепції учасників педагогічного процесу в умовах сільської школи»

У рамках даної проблеми вчителі школи вирішили обрати власний напрямок дослідження, який найбільшою мірою відповідає особливостям та потребам навчально-виховного комплексу. Із січня 2006 року школа є експериментальним навчальним закладом обласного рівня.

В основу експерименту покладена особистісно зорієнтована компетентнісна парадигма сучасної освіти та створення можливостей для розвитку і самореалізації сільського учня. Метою дослідження є визначення основних умов становлення позитивної Я – Концепції учасників навчально – виховного процесу в умовах сільської школи та створення системи психолого – педагогічного супроводу, яка максимально сприятиме самопізнанню, саморозвитку та самореалізації особистості. ( додаток 1)

Актуальність даної теми викликана тим, що перед сучасною системою освіти поставлено мету: підготувати до життя розвинену, соціально адаптовану особистість, яка вміє самостійно добувати знання, займає активну життєву позицію.

Наукова новизна цього дослідження полягає у розробленні моделі особистісно орієнтованої школи, створенні сприятливих умов для становлення та розвитку позитивної Я-Концепції особистості всіх учасників педагогічного процесу: учнів, учителів, батьків.

Головним завданням експерименту є спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток дитячої особистості, на формування цілісної системи уявлень школярів про себе через становлення позитивної Я-Концепції учня засобами прогресивних психодіагностичних та психокорекційних методик.

Учителі, учні та батьки – це повноправні учасники навчально-виховного процесу, які об’єднані спільною метою – становлення та розвиток самодостатньої особистості, готової до самореалізації у сучасному соціумі.

Я – Концепція – це основа ефективної педагогічної діяльності. Відомо, що позитивна Я – Концепція – це система взаємозв’язаних когнітивного, емоційно-ціннісного й поведінкового компонентів, які забезпечують самовдосконалення, самореалізацію, самоствердження особистості.(додаток 2)

Ефективність викладання предмета, психологічна зрілість учителя багато в чому залежить від ступеня впевненості в собі, тобто від Я-Концепції. Адже тільки педагог, що має позитивну Я-Концепцію, може виховати впевненого в собі учня.

Статус експериментального навчального закладу спонукає вчительський колектив не лише до виконання традиційних функцій навчання і виховання, але й до інноваційної, дослідницької роботи. Одним із шляхів оновлення освіти є підвищення пізнавальної активності школярів, залучення їх до розумових операцій вищого рівня – аналізу, синтезу, оцінювання. Таке активне навчання спрямоване на використання різних форм роботи і осмислення учнями того, що вони роблять. Для нас, учителів, стає важливим не тільки те, скільки знає учень, а й те, чи в змозі він використовувати отримані знання у повсякденному житті, як формуються у нього життєві компетентності.

В умовах експериментальної роботи вчитель працює із суб’єктивним досвідом кожного учня, розкриває його, окультурює, переводить в поле наукових понять, тобто використовує емпіричний метод пізнання. Вчитель стає діагностом і прогностом, несе відповідальність за правильне спрямування індивідуального розвитку учня. Така педагогіка не може існувати без ґрунтовної психологічної бази.

Тому під час науково – теоретичних семінарів, підготовки, проведення та моделювання уроків учителі школи ґрунтовно вивчили теоретичні поняття Я – Концепції, реалізуючи поетапно теорію на практиці, тісно працюючи з науковцями.

Для успішної реалізації мети і змісту експериментальної роботи першочерговим є діагностування учасників навчально – виховного процесу. Щорічне діагностування вчителів (заповнення діагностичних анкет, проведення співбесід, відвідування уроків, спостереження) дає можливість зробити стартовий зріз професійної майстерності, виявити труднощі в роботі, кращий досвід. На основі діагностичного анкетування моделюється структура, зміст і форми методичної роботи, яка спрямована на підвищення професійного рівня вчителів, вивчення та втілення у практику роботи кращих педагогічних досягнень, збагачення досвіду педагогів новими прогресивними технологіями та на постійне вдосконалення навичок самоосвіти. У школі налагоджено продуману, зорієнтовану на перспективу систему роботи з окремими категоріями вчителів: молоді, досвідчені та майстри педагогічної справи. Результати такої роботи – професійний ріст педколективу. Із 27 вчителів школи вищу кваліфікаційну категорію мають 20, першу - 3. Звання «Вчитель - методист» мають 13 педагогів, «Старший учитель» - 4. У 2012 році навчально – виховний комплекс атестовано з відзнакою.

Зміст та завдання методичної роботи було переглянуто і оновлено згідно сучасних вимог. Кожен учитель навчального закладу працює не сам, а в команді на досягнення спільної мети, формування позитивного іміджу школи. Саме це і спонукало до модернізації форм методичної роботи: педради-тренінги, психолого-педагогічні семінари, динамічні та творчі групи, методичні круглі столи, фестивалі авторських уроків, методичний калейдоскоп та інші.

Удосконаленню методичної роботи, її ефективному плануванню передує широкий спектр моніторингу та діагностики різних аспектів навчально-виховного процесу: рівня навчальних досягнень учнів, їх вихованості, якості підручників, методичного рівня педколективу, його готовності до впровадження інновацій. Результати діагностики дають можливість та резерви інноваційної діяльності, бо саме від готовності педколективу до інновацій залежить успіх , ефективність і якість освітньої діяльності в цілому.

Етапи саморозвитку й самовдосконалення – це як спіраль. Не існує меж в удосконаленні особистості. Кожен крок педагога в роботі призводить до самокорекції й стрімкого стрибка на новий, ще вищий виток.

Адекватна самооцінка забезпечує дружню комунікацію вчителя з дітьми, позитивну оцінку себе як здібної людини, гідної поваги. Такі вчителі з ентузіазмом ставляться до свого предмету, пробуджують інтерес в учнів, вірять у здібності своїх вихованців. Саме таких результатів ми досягли, займаючись експериментальною роботою. ( додаток 3)

/Files/images/eksperimentalna_robota/1.jpg

Уже зараз добре помітні зміни у самооцінці вчителів. Перше діагностування показало занижену самооцінку більшості членів педагогічного колективу. А нові діагностування говорять про ріст адекватної самооцінки наших педагогів.

Психолог школи здійснювала діагностування, тестування з метою визначення рівня психологічної культури вчителів для створення умов, у яких розвиватимуться і реалізовуватимуться їх творчі здібності, буде забезпечено позитивний психологічний комфорт для роботи.

Головним компонентом психологічної культури вчителя було визначено емоційний стан, який включає в себе почуття успіху, впевненості у суспільному визнанні, рівень тривожності, впевненість у здатності до діяльності, почуття значущості, захищеності у своєму колі спілкування.

Про це переконливо свідчать тренінги, психолого-педагогічні семінари з даного питання та результати діагностик.

Позитивна Я-концепція вчителя неможлива без професійно-педагогічного вдосконалення, яке включає в себе декілька чинників: інтелектуальний, психологічний, управлінський, проективний, комунікативний, мотиваційний, дидактичний, методичний.

/Files/images/eksperimentalna_robota/2.jpg

У результаті професійного становлення педагога найбільш ефективно здійснюється процес реалізації вчителя, фахівця, творчої особистості.

Педколектив школи – це творча лабораторія вчителів-однодумців, інтелектуально потужних, творчих, які використовують найдоцільніші та найефективніші методи і прийоми роботи з учнями. Професійна діяльність учителя розгортається як відкрита педагогічна система, що постійно вдосконалюється, оновлюється, змінюється, стає якісно вищого рівня.

Ми уникаємо сліпого копіювання досвіду, моделюємо власну систему, прогнозуємо подальший шлях свого професійного зростання. Вчителями школи впроваджуються у навчально – виховний процес такі інноваційні технології:

- проектні,

- продуктивні,

- здоров’язберігаючі,

- тренінгові,

- інформаційно-комунікаційні,

- кейс – технології,

- розвиток критичного мислення ( додаток 4)

Розроблено програми спецкурсів «Пізнай себе», «Казкотерапія», «Основи логіки» та розвивально-тренінгові заняття для учнів школи.

Для формування позитивної Я-Концепції, позбавлення дітей від страху, невпевненості, замкнутості вчителями початкових класів запроваджено спецкурс «Казкотерапія». Це лікування казками, це спільне відкриття тих знань, які живуть у душі дитини і є на даний час психотерапевтичними. Елементи розвивальної програми «Крок за кроком» (зокрема, «Крісло автора», «Ранкові зустрічі») сприяють вихованню в молодших школярів рис, необхідних для життя у демократичному суспільстві. У школі I ступеня вчителями використовуються елементи школи «Ейдетики»

Педагогічна праця нетворчою не буває й бути не може, тому що неповторні діти, обставини, особистість самого вчителя і будь – яке його педагогічне рішення має виходити із нестандартних дій. Творчість – органічна частина педагогічного досвіду, тому нічого не можна спланувати заздалегідь. Усе народжується з життя. Це діяльність, яка породжує щось якісно нове й таке, що відрізняє діяльність учителів, формує в них світогляд педагога – дослідника, здатного критично осмислити процеси і явища, які наповнюють освітній простір.

Наявність творчого підходу до вирішення проблеми дало можливість учителю хімії виконати наукові та експериментальні дослідження щодо впровадження, апробації та вивчення підручника хімії за експериментальною програмою Попеля. Підсумки експерименту було висвітлено у журналі «Нива знань» (додаток 5)

Творчий педагог залучає учнів до активного пізнавального процесу, пошукової і творчої діяльності, вчить передбачати застосування набутих знань на практиці, чітко усвідомлювати для яких цілей ці знання будуть використані. Такі можливості дає одна з найперспективніших технологій – кейс-технологія, яку використовують учителі математики та інформатики. Цей метод забезпечує вільний доступ до інформації, формує незалежну, але аргументовану думку, вміння вирішувати проблему сучасності та пробувати себе в різних соціальних ролях. ( додаток 6)

Я – Концепція учня - це цілісний, хоча і не позбавлений внутрішніх протиріч, образ власного «Я», що виступає як установка стосовно самого себе і включає компоненти: когнітивний, оціночний, поведінковий.

/Files/images/eksperimentalna_robota/3.jpg

Психологічний супровід навчального процесу ми розпочали з визначення готовності учнів до навчання у школі, прогнозування можливих труднощів, розробки стратегії адаптації.

Протягом навчання в школі I ступеня ведеться моніторинг особистісного розвитку учнів, дані якого фіксуються в картках учителя та психолога. На основі цих даних здійснюється особистісно зорієнтований підхід в організації навчально – виховного процесу, формуються групи для корекційно – розвивальної роботи. При переході учнів з початкової ланки в основну школу проводиться системна діагностика, наслідки якої аналізуються на мікропедрадах, де виробляються стратегії розвитку класу в цілому і окремих категорій учнів.

Протягом 8 років у школі вивчалися основні показники розвитку школярів. Це дозволило відстежити процес особистісного зростання учнів сільської школи в умовах модернізації освіти. На кожну дитину заводиться папка, де акумулюються матеріали діагностики та продукти творчої діяльності. Результати дослідження та їх інтерпретація фіксується в психологічній картці учня. Основними показниками для системного вивчення особистості є:

- рівень інтелектуального розвитку;

- самооцінка учнів;

- оцінка особистості у референтній групі;

- кореляція самооцінки учнів та оцінки їх дорослими;

- основні види мотивації навчання;

- рівень тривожності;

- мікроклімат в групах;

- ставлення до школи;

- стан здоров’я дітей ( додаток 7)

Твердження про те, що природні здібності та обдарування закладено в кожній дитині, є аксіомою сьогодення. Але на певному етапі їх мають розвивати і коригувати батьки разом із педагогами.

Спроба «засвітити зірку» - це мета справжнього творчого вчителя. Тому в школі поступово, крок за кроком, ведеться робота з обдарованими та здібними учнями, яка передбачає

- здійснення безпосереднього спостереження за індивідуальним розвитком дитини, створення оптимальних умов для формування кожної особистості. що сприяють вільному та повному розкриттю всіх здібностей учнів;

- вивчення нахилів, інтересів, сфер талантів учнів з метою пошуків для них таких видів діяльності, де їх чекає успіх;

- психолого-педагогічну установку на вибір діяльності;

- поповнення банку даних на обдарованих учнів та вчителів, які з ними працюють.

Для реалізації мети і змісту діяльності створюємо в школі відповідні умови для творчого самовдосконалення особистості, організовуючи навчально-пізнавальну, науково-дослідницьку, спортивну діяльність вихованців. Педагоги у своїй практичній діяльності виходять за рамки вирішення вузьких педагогічних проблем, вони прагнуть до творчого співробітництва, співдіяльності з вихованцями різних вікових груп, пам’ятаючи, що єдина школа, у якій можна навчатися – це життя.( додаток 8)

Учні разом із учителями беруть участь у проведенні експериментів, займаються дослідницькою роботою, виборюють призові місця в олімпіадах, під час захисту науково – дослідницьких робіт в МАН та у щорічному конкурсі «Собори наших душ».

Як дзвоник з уроку не припиняє процесу пізнання, так і ніколи не закінчується робота вчителя з розвитку пізнавальних здібностей. Позитивною формою є науково – дослідницька робота, головна мета якої – залучити учнів до пошуку, знайомити з основами наукових досліджень, розвивати уміння висувати гіпотези, знаходити аргументи.

За консультативною допомогою вчених Дніпропетровського аграрного університету учнями школи було проведено дослідження грунтів нашої місцевості. Ця наукова робота посіла третє місце у захисті робіт МАН. Два роки поспіль займають призові місця науково – дослідницькі роботи з фольклористики

Учні разом із учителями створюють проекти, використовуючи комп’ютерну підтримку. Заслуговують на увагу такі проекти:

- міжпредметний проект «Гордість моя Маломихайлівка»

- інформаційний проект «Рідна школа»

- дослідницькі проекти :

- « Екологічне дослідження грунтів с.Маломихайлівка», «Парки – легені міст і сіл»

- «Сучасне побутування українського фольклору в с.Маломихайлівка»

- « Фольклорний портрет Покровщини»

- «Народна пам’ять XX століття»

- «Математичні задачі і календарні системи»

- «Таця»

Педколектив школи бере активну участь у виставках не лише обласного, а й Всеукраїнського рівня. Своїм досвідом роботи вчителі охоче діляться з колегами району, області. Досвід роботи школи неодноразово висвітлювався на сторінках ж. «Директор школи», «Нива знань», в методичному альманасі «Інноваційний пошук в освітньому просторі Дніпропетровщини», «Лідери освіти Дніпропетровщини» (100 кращих директорів). Вчителі школи друкуються у журналах «Трудове навчання», «Нива знань», розміщують свої напрацювання на сайті «Методичного порталу»

Аналізуючи наші напрацювання, ми розробили модель вчителя з позитивною Я-концепцією. Та функціонуючу модель освітнього процесу, спрямованого на особистісне зростання учнів та становлення їхньої позитивної Я-Концепції ( додаток 9)

Учитель з позитивною Я-концепцією - це особистість, яка включає в себе: психологічний чинник ( віра в себе), креативний чинник (віра в науку), професійний чинник (віра в дитину), здоров’язберігаючий (віра в життя)

Значної уваги наш навчальний заклад приділяє формуванню сучасної матеріально-технічної бази, естетичному оформленню та озелененню шкільного подвір’я, класних кімнат та інших приміщень, смисловому навантаженню стендів, створенню загального стилю приміщень відповідно до його традицій, особливостей діяльності та фінансових можливостей.

Особливого значення для учнів, їх батьків та педагогів набула традиція презентації досягнень як ситуація створення успіху для всіх учасників навчально-виховного процесу. Це – «Книга пошани НВК», до якої вписані імена переможців обласних, Всеукраїнських, Міжнародних конкурсів. Це – стенди «Гордість НВК». Це – свято Останнього Дзвоника, на якому вшановують та нагороджують кращих із кращих учнів та вчителів за підсумками навчального року. Це останні загальношкільні батьківські збори, на яких презентують роботу гуртків.

Педколектив НВК спрямовує свої зусилля на формування особливої системи цінностей у вихованців, стилів поведінки, іменовану шкільною культурою. Це можливо завдяки оригінальній системі виховної роботи, яка сприяє поліпшенню соціально-психологічного мікроклімату в дитячому колективі та вибудовує індивідуальну траєкторію розвитку. В 1-4 класах НВК впроваджується спецкурс «Основи християнської етики», створено дієву систему учнівського самоврядування, розвиваються зв’язки з позашкільними установами. Значний внесок у розвиток особистості, її самовизначення та самореалізації здійснює психолог навчального закладу.

Формування позитивного іміджу школи, його відкритості було б неможливе без співпраці і партнерства з батьками. Саме школа зобов’язана розвивати й підтримувати таке співробітництво шляхом підвищення рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їхньої педагогічної культури.

Ніщо так не сприяє формуванню позитивного іміджу школи в очах батьків, як визнання успіху їхніх дітей на рівні громади. З метою підвищення престижу навчально-виховного процесу, формування потреби учнів у самореалізації, бажанні бути успішними, у школі запроваджена система рейтингового навчання, яка передбачає чіткий облік семестрового оцінювання знань, участі у шкільних, районних, обласних олімпіадах та конкурсах, спортивних досягнень учнів, участь у конкурсі-захисті МАН, громадській роботі та рівня вихованості учнів. Адміністрація школи зводить дані по школі в єдину таблицю. За підсумками рейтингу учні – переможці нагороджуються грошовими стипендіями Маломихайлівської сільської ради та листами – подяками для батьків.

Результатом роботи над експериментальною проблемою є підвищення професійного рівня вчителів, психолого-педагогічної культура учасників НВП, впливу школи на середовище, посилення зв’язків із огранами місцевої влади та спонсорами

Ми переконані, що впровадження інноваційних технологій дасть можливість зробити навчальний заклад економічно привабливим, науково і методично забезпеченим, конкурентоспроможним, психологічно комфортним

Освіта. Навчання. Виховання.... Три головні частини педагогічного процесу. Так було, так є і так буде. Сьогодні перед школою постало питання про самовизначення. Тому педагогічний колектив школи, дивлячись у майбутнє, розробляє свою концепцію розвитку вілповідно до реалізації обраної науково – методичної проблеми; впроваджує елементи сучасних технологій навчання, здійснює психологічні дослідження, вирішує проблеми виховання з урахуванням контингенту учнів Але немає в нашій душі заспокоєності, бо кожен день – нова зустріч з учнем – Людиною, Особистістю.

/Files/images/eksperimentalna_robota/4.jpg

/Files/images/eksperimentalna_robota/5.jpg

/Files/images/eksperimentalna_robota/6.jpg

/Files/images/eksperimentalna_robota/7.jpg

/Files/images/eksperimentalna_robota/8.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 369

Коментарi