2013-01-27
Блокада міста Ленінграда (нині Санкт-Петербург) у роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945) проводилася німецькими військами з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року з метою зломити опір захисників міста й оволодіти ним. Захопленню міста німецьке командування надавало важливе стратегічне і політичне значення. Майже 900 днів сполучення з Ленінградом підтримувалося лише через Ладозьке озера і з повітря. Противник вів безперервні бомбардування та артилерійські обстріли міста, робив численні спроби захопити його.
За час блокади Ленінграда від голоду й обстрілу загинули понад 641 тисяча жителів (за іншими даними, не менше одного мільйона чоловік). В умовах блокади ленінградці працювали на оборонних підприємствах, воювали в дивізіях народного ополчення, передає РІА «Новости».
Радянські війська неодноразово намагалися прорвати кільце блокади, але домоглися цього лише у січні 1943 року під час стратегічної наступальної операції військ Ленінградського і Волховського фронтів у взаємодії з Балтійським флотом і Ладозькою військовою флотилією.
Операція була проведена 12-30 січня 1943 р. з метою відновити сухопутні комунікації, що зв'язували місто з країною. Наступ здійснювався на Шліссельбурзько-Синявинському виступі (між містом Мга і Ладозьким озером), який противник перетворив на потужний польовий укріплений район (до п'яти повністю укомплектованих дивізій і чотирьох дивізій в оперативному резерві). Для його прориву радянське командування створило два потужні ударні угруповання, які зустрічними ударами прорвали оборону противника й утворили уздовж берега Ладозького озера коридор шириною 8-11 кілометрів, відновивши сухопутний зв'язок Ленінграда з країною. Подальший наступ радянських військ на південь розвитку не отримав, але прорив блокади став переломним моментом у битві за Ленінград.
Остаточний розгром німецько-фашистських військ під Ленінградом і повне зняття блокади міста сталися в ході Ленінградсько-Новгородської операції, проведеної 14 січня - 1 березня 1944 року військами Ленінградського, Волховського і 2-го Прибалтійського фронтів спільно з Балтійським флотом.
Одночасно ударами по флангових угрупуваннях німецької 18-ї армії під Ленінградом і Новгородом радянські війська розгромили її головні сили, потім, наступаючи у нарвському і московському напрямках, завдали поразки 16-й армії противника.
Напередодні 20 січня був звільнений Новгород, до кінця січня - міста Пушкін, Красногвардійск, Тосно, була очищена від супротивника Жовтнева залізна дорога, що зв'язує Москву з Ленінградом.
27 січня 1944 р. блокаду Ленінграда було повністю ліквідовано. У цей день в Ленінграді був даний артилерійський салют і феєрверк (єдине виключення під час Великої Вітчизняної війни, інші салюти проводилися в Москві). Увечері 27 січня по ленінградському радіо був переданий текст наказу військам Ленінградського фронту з повідомленням про повне зняття блокади. Десятки тисяч жителів міста вийшли на вулиці, площі, набережні річки Неви.
У ході Ленінградсько-Новгородської операції група армій противника «Північ» була відкинута на 220-280 кілометрів, були знищені три її дивізії і 23 розгромлені.